Насильство в ЗМІ

Насильство в засобах масової інформації. Що це? І чи варто взагалі показувати насильницькі сцени на екранах телевізорів. Поглянемо на це різнобічно. Для початку наведемо кілька всім відомих прикладів.

За матеріалами NEWSru.com, Кореспондент.net згадаємо таку ситуацію.

9-літній хлопчик повісився, імітуючи страту Саддама

Інцидент стався в центральному Пакистані 1 січня. Мубашар Алі, якому виповнилося 9 років, грався зі своєю 10-літньою сестрою. Діти бачили по ТВ страту Саддама Хусейна і затіяли гру, що призвела до трагічного фіналу.

Діти прив’язали мотузку від білизни до стелі, а старша сестра допомогла брату повіситися. На жаль, допомога дорослих не врятувала дитини, і хлопчик помер. "Моя дружина і сестра помчали, щоб врятувати Мубашара, коли діти кричали про допомогу із сусідньої кімнати, але він уже помер", - сказав батько загиблого хлопчика Аламгір Парача.

Поліція вважає те, що трапилося, нещасним випадком і відзначає батьківську недбалість.

Страта Саддама Хусейна була багаторазово показана в останні дні по пакистанському телебаченні.

Тут спрацювала когнітивна теорія Альберта Бандура та Леонардо Берковіца. Саме те, що побачив хлопчик на екрані навчило його як діяти. Йому хотілось спробувати. Як кажуть: «насильство породжує насильство».

Ера зображення нового насильства розпочалась вкінці 1963 року, коли Джек Рубі в прямому ефірі на очах мільйонів глядачів застрелив Лі Харві Освальда. Цей постріл не лише був продемонстрований всьому світові в режимі онлайн, а й продемонстрував гігантські можливості телебачення. Не меш цікавим є випадок, який відбувся в Каліфорнії у 1998 році, коли “водій зупинив машину на жвавій автомагістралі Лос-Анджелеса, заблокувавши рух. Коли прибула поліція і журналісти, водій вийшов з машини і підняв плакат з написом “Живи вільно, люби безпечно або помри!” Потім він повернувся до машини і разом з своїм собакою заліз у фургон, підпалив машину, але сам незабаром вискочив назовні. Поки собака горів в фургоні, чоловік скинув з себе тліючий одяг, відійшов до узбіччя з пістолетом в руках і застрелився. Ця жахлива подія транслювалася в прямому ефірі мінімум п’ятьма місцевими і одним національним телеканалом. Деякі телевізійні станції при цьому перервали трансляцію мультфільмів і інших дитячих телепередач. Телевізійники відразу ж вибачилися за те, що не попередили глядачів, але це не врятувало їх від обурення громадськості”

Насильство в засобах масової інформації можна прирівняти до інформаційних війн. Бо тут і там йде вплив на суспільство чи на окремі групи людей. Маніпуляція людською свідомістю іноді призводить до фатальних наслідків. Думки щодо того чи екранізувати сцени насильства і чи потрібно їх ретушувати, за рекомендацією ВВС, різняться.

Вся проблема полягає в тому, що працівникам засобів масової інформації легше вдатися до насильства, аніж креативити і придумувати нові творчі ходи, щоб якнайдовше затримати глядача біля екрану.