Я не розумію для чого я тут . Я живу, а можливо, існую . Я не знаю для чого мені стільки проблем, стільки всього, я вагаюсь . Чи правильний вибір я зробила? Чи стану я хочаб кимось замість ніким у такому непростому широкому світі? В мене так багато питань, але моло відповідей.
Чи потрібно комусь те, що я роблю чи пишу, і взагалі чи я потрібна комусь? Чому мені все так важко вдається? І чому я так не встигаю за плином невгамовного скороминаючого часу?
Скоро почнеться дуже непростий період в моєму житті . Я відчуваю потребу в підтримці, але тут мені її так не вистачає. Я відчуваю холод, який пронизує моє серце і ранить мою душу. Я сподіваюсь на краще, але готуюсь до гіршого. Чекаю на такі, можна сказати банальні речі, на прихід зими, але водночас розумію, що саме у цей час почнеться мій важкий головний біль.
Але річ не в тому головне завжди робити впевні кроки, не боятися зробити його першим, тоді все вдасться.
Немає коментарів:
Дописати коментар