Осінній ранок
Кружляє листя на вітру
Спада на ганок
Я все зітру

Зі спогадів, що було досі, 
А за вікном моєм
Вирує осінь
Мій світ, він став уже твоїм.

Встелилось листя килимом
На твоїй і моїй дорозі
А чорний ворон кряче з сполохом
Немов вірші у прозі.

На душі моїй знову печаль,
Бо поруч зі мною тебе нема,
А осінь наводить тугу і жаль,
Тому, що я знову сама.

Запізніла зустріч
Не кружляє листя,
Бо зимовий ранок
І немає місця.