Мова моя солов’їна

                                 9 листопада – День української писемності та мови.

     Ми живемо у непростий час, де у сучасному світі є місце багатьом неприйнятним для суспільства речам. Особливо гострим залишається питання української мови. Але зараз ми відкинемо всі непрості і болючі питання, бо сьогодні свято писемності та мови Свято встановлено 9 листопада 1997 року, в цей день ми повинні якнайшанобливіше поставитися до своєї мови .
    « Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб», - писав Іван Огієнко. У кожному вислові про мову,який ми можемо знайти в книжках чи в інтернеті, є частина правди і частина передбачення майбутнього . Мова росте елементарно, разом з душею народу, Вона є запорукою успіху для кожного з нас , адже від того як ми говоримо залежить наше становище у суспільстві , та сприйняття кожного з нас як індивідуальної особистості. Чим більше ми дбаємо про свою мову та писемність ,тим більше вона розвивається, і чим більшим буде опір владі, тим - нація буде згуртованіша і сильніша, і ніякі мовні закони не спустошать української національності, бо ніхто не в змозі забрати від нас те , що живе у нашому серці і у нашій душі.
     Мова і писемність нерозривне ціле , адже без одного не існувало б іншого. Саме тому, ми повинні знати свою історію пам’ятати своє минуле , бо без минулого немає майбутнього. І куди б не закинула нас доля ми маємо за будь-яких обставин зашитися собою , пам’ятаючи про те, хто ми, і звідки . старайтеся говорити чистою українською мовою без чужих слів, без, так поширеного зараз, суржика.

Крокуючи стежиною життя,
Ти постарайся чесним бути ,
Щоб не піти у небуття

І все, що маєш там забути.
Ти будь собою у віки всіх віків

Окрасою своєї Батьківщини,
І гордістю своїх батьків
І прикладом для дитини.
Шануй свою мову

Свою Україну,
Шануй свою рідну
Свою солов’їну.
І де б ти не був,
У чужім чи у ріднім краю,
Куди б не звернули твої шляхи
Постарайся її зберегти.

Федько Іванна.

(моя творчість для району)