Я люблю тебе
мій бойківський краю,
За твої поля
і ліси,
За те, що
горю і згораю
Від
безмежності цьої краси
Я люблю тебе
Батьківщино,
Я люблю тебе
безневинно
За безкраї
карпатські простори.
Люблю тебе
моя матінко-земле
За широкі
дороги й вузенькі стежини,
За повітря
таке свіже і тепле,
За турботу і
ласку моєї родини.
Я люблю тебе
геть за все,
За добро і
за щирість ,
За те, що
зростив мене
І завжди
плекав в мені милість.
За спів
солов’я у гаю
За те, що
почуваюсь тут справді вільно,
За те, що я
рухаюсь , а не стою.
За барви
голубого неба,
За людяність
людського серця,
За щастя,
якого всім так треба,
За чистоту
карпатського джерельця.
Веселочку
після дощу
В ясній
блакиті,
За смак
мамусиного борщу
І неземної
насолоди миті.
Ти додаєш
мені сил,
Ти , наче
вітер без крил
Помагаєш
сягнути мети.
Ти не
осуджуєш і не забороняєш
Бути такою
,якою я є,
А просто без
зобов’язань мене чекаєш
На багате
подвір’я своє.
Хоч як я
далеко
Я вірю і
знаю
Не буває
ніде так легко,
Як у ріднім бойківськім краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар