Наш брат повернувся додому,

І всім новину повідомив.

Хоч до кінця не усвідомив,

На мить зупинився і сповістив:

"Війни більш немає!"

А потім тихенько вікно відчинив

І знову почав говорити:

Поки я був там, командир інформував

А значить озброював і захищав.

Про черговий обстріл дав знати, 

Перед старшими став звітувати,

Для медійників ропортувати. 

Щоб вони тримали в курсі всіх подій,

Що ми ще досі на землі своїй, 

Щоб доносили, нашіптували і говорили, 

Афішували, оголошували, у дзвони дзвонили,

Кричали і в трембіти гуділи.

Про все, що було розповіли.

Про біль і про втрати

Про заплакану сивую матір,

Про батька і сина, що пішли воювати

І сестру, яка не уміла чекати

Зібрала усе і пішла помагати.

А все тому, що своїх не хотіла втрачати

Хай увесь світ про це знає,

Хай кожен щебече й співає.

Про боротьбу конечну вірші складають,

Бо герої живі, вони не вмирають!

І.Ф. 15.03.15