зупинилась. змучилась, втомилась.

озирнулася, назад подивилась.

поранена, скалічена, але не вбита

гіркою кров'ю і дощами вмита

земля святая українська.

а доля слізна материнська,

біжить, кричить і простягає руки:

рятуй же сина рідного від муки!

благає, плаче й молить Бога

щоб захистив від всього злого

щоб ангел їх своїм крилом

зігрів у холод лиш теплом

щоб не лилась солдатська кров

забери їх,Божа Мати,під небесний свій покров.

І.Ф. 12.09.2014р.