Презентація нової книги


17 КВІТНЯ 2013р в 16,30 у Львові по вул Коперніка , 40а в приміщенні Обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури відбудеться презентація нової книги відомого етнографа і фольклориста Петра Зборовського та єтномузикознавця Ірини Федун "Бойківські Латканки".

Паралельно відбудеться фотовиставка святкування в наш час давніх народних традицій Туркіщини (Різдва , св. Андрія та Івана Купала)

Це не перша наукова праця нашого земляка по цій темі. Петро Андрійович захоплювався збором весільних латканок, розуміючи, що це скарб зі скарбів усної народної творчості. Невтомна творча праця увінчалася успіхом. Вчена рада інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору ім. Максима Рильського визнала дослідження Петра Зборовського найкращим фольклорним виданням в Україні. Книга «Бойківські весільні латканки» була представлена на здобуття Державної премії ім. П.Чубинського, у 2006 році Петро Андрійович став її лауреатом. У цій праці представлено старовинні зразки весільної традиції, зафіксовані у с. Нижня Яблунька, а також в інших населених пунктах.

П. Зборовський – автор низки ґрунтовних праць та багатьох розвідок. Особливої уваги заслуговує фундаментальна праця “Таланти Турківщини: Довідник визначних людей краю”, “Топоніміка Турківщини”, монографія “Бойківський мій краю”.

Багатоманітність наукових зацікавлень П. Зборовського гідна подиву. Етнографія, топоніміка, музичний фольклор – усе це його стихія. А ще п. Зборовський – неперевершений оповідач. Навіть не віриться, що людина може знати стільки легенд про рідний край і так проникливо і майстерно доносити їх до слухача.

Довідка:

Пісні-формули латканки - повільні, протяжні, як поховальні голосіння, оскільки це пісні-молитви, які, як припускають, існують уже багато тисячоліть і у весільному ритуалі виконують також замовляльну функцію. Музикознавець і фольклорист В. Гошовський стверджує, що етимологічно слово "ладкання" походить від "давньоукраїнського "ладънъ" - рівний, гарний, давньоруське та давньоукраїнське "лада" - чоловік і дружина", а також, що термін "ладкання" не є розповсюджений по всій етнографічній території України, і навіть у тих районах, де існують весільні пісні типу "ладканок".

Музикознавець А.Іваницький припускає: "Те, що зараз виглядає у ладканні як конструктивні деталі, виникло у згоді з магічним ритуалом. Позасмисловий заспів та експозиційний повтор були не "винахідництвом", а вимогою спілкування з духами та проголошенням магічної формули в діалогу: жриця (жрець) - рід (плем'я)". Тому можна припустити, що роль, яку виконують свашки, ладкаючи, у весільному обряді бойків є ремінісценцією своєрідної жрецької функції, що дійшла до сьогодення із прадавнини.

За визначенням Р Кирчіва, назва "ладкання" вживалася і була поширена в селах гуцульсько-бойківського (західна частина Надвірнянського і Рахівського районів) та гуцульсько-покутського (північна смуга Надвірнянського, Косівського і Вижницького районів) пограниччя, а для більшої частини Гуцульщини не була відомою. Побутування цього терміна на території закарпатської Лемківщини та Бойківщини підтверджують польові спостереження . Латканки у бойківсько-закарпатському весіллі виконують виключно свашки, так само як і в бойків Львівщини, тоді як на Гуцульщині їх могли співати усі, а в деяких випадках - лише чоловіки.

Таїса Леньо