АВТОМАЙДАН У ЛИБОХОРІ

Нація існує доти, доки існують люди здатні її захищати у будь-який час і за будь-яких обставин. Події, які відбуваються в Україні вже досить таки тривалий час, не дають спокійно спати кожному національно свідомому українцеві. Минулого тижня, дев’ятого лютого, до села Либохора завітав турківський автомайдан. Автомайданівці зустрічали громаду села біля виходу з церкви Вознесіння Христового та церкви Архістратига Михаїла. Перед жителями виступили координатор районного штабу спротиву Мирослава Калинич та директор Турківського НВК, який нещодавно повернувся з київського Євромайдану, Геннадій Когут. Почавши з такого на теперішній час актуального привітання «Слава Україні!», у відповідь почув схвильоване та водночас розуміюче й величне «Героям Слава!», Геннадій Йосипович продовжив: «Кожен знає, яка непроста ситуація вирує на сьогодні в Україні. Боротьба триває, і в ній ми не маємо права програти. Не бійтеся приїхати і підтримати київський Євромайдан, хоча б на 3-4 дні. Там потрібні люди, а особливо чоловіки, все, що треба, Вам дадуть. Там немає партій, є просто люди, такі, як всі, що прагнуть змінити майбутнє. Прокиньтеся і позбудьтеся страху. Ви потрібні своїй Україні». Як приклад вияву надзвичайної мужності й сили розповів про молодого хлопця з Одеси, в якого немає ноги, та ще й інша обморожена, але він як справжній патріот своєї рідної держави, долаючи нелегку дорогу, зробивши шість пересадок електричками, доїхав до Києва для того, щоб бути разом з побратимами. У словах пана Геннадія було стільки щирості і правди, що кожен задумався, і, певно, одразу подумки зробив власний вибір. Після цього всі разом, поклавши руку на серце, заспівали гімн України. Варто зазначити, що село Либохора було одним з перших, яке склало пожертву на Євромайдан. Учасниками автомайдану в цей день були: Руслан Шиян - підприємець, член комітету опору; Геннадій Когут - директор Турківського НВК; Ігор Мись - вчитель фізичного виховання Турківського НВК, Ростислав Набоков - голова недавно створеного виконавчого комітету при районній раді, Євген Макарик - член Народного руху України, Ігор Маркін - колишній лікар-хірург; Ігор Леневич - викладач фізики Турківського ліцею; Петро Комарницький, Володимир Корчинський,Олександр Писанчин, Василь Канівець - активісти, жителі міста Турка. Всі вони уже побували на київському Євромайдані. Між ділом, вдалось поспілкуватися з кожним із них. На прохання описати тамтешні події, всі в один голос сказали, що словами неможливо передати всього, це просто потрібно побачити власними очима. Звідти люди повертаються зовсім іншими, їхнє світобачення кардинально змінюється. Людина розуміє: вона хоч і є краплею в морі, зате такою краплею, яка може змінити майбутнє своєї рідної Батьківщини. І якщо в кінцевому результаті вона виборе право жити в незалежній державі, це означатиме, що подарує щасливе майбутнє своїм дітям, онукам , правнукам, та й усім грядущим поколінням. «Кожна така поїздка дає позитивні результати, це все не просто так відбувається. Люди позмінно їздять до Києва, беруть активну участь у таких заходах, як сьогодні, здають кошти на потреби Майдану. І все це для спільної мети - змінити Україну, звільнити її від поневолювачів», - говорить Мирослава Калинич. Що таке Євромайдан? Ми маємо розуміти, що зміни починаються з нас, бо ми не хочемо бути запроданцями, які не мають права на власну думку у рідній країні. Як це бути частинкою великої нації? Усвідомлення цього приходить тоді, коли стаєш єдиним зі своїм великим народом. Після кожного побаченого правдивого кадру - наживо чи через екран телевізора - ти живеш цими почуттями кілька днів, і в голові вже ніяких думок, крім Майдану, бо ти живеш відтепер тільки ним, а це означає - ти відтепер живеш народом. Тож давайте виборемо своє право називатися європейською державою. Бо у кожному нестримно гарячому серці великої української нації і досі живе непокірний козацький дух. Борімося -поборемо! Іванна ФЕДЬКО. Фото: Ігоря Маркіна. Газета "Бойківщина" №7,2014