Десь там аж за небокраєм

Птах милу свою шукає.

Він сильно втомився і не літає

Та шляху назад вже немає

Він розплющив маленькі очі

Пригадались йому зоряні ночі

Сльоза скорботно скотилася

Нічого вже більш не лишилося

Час промайнув, як прозора вода

У далечінь, і назад не верта

Розум холодний і серце гаряче

Розбудили мрію глибоко сплячу

Озирнувся, забувся, та не біда

Повернеться й згадає такі слова:

Мила, кохана, найкраща моя

Хоч немає тебе чи мене вже нема

Поки у небесах ще сонце сія

Любов наша вічно жива!

І. Ф. 04.10.2015