Для того щоб відволіктись від буденних проблем, прийшовши додому після важкого робочого дня (який мав собою на меті навантажувальну розумову працю) всім хочеться простого відпочинку. Зазвичай більша частина людей вмикає телевізор та перемикає канали у пошуку якогось фільму, а хтось ходить на вистави до театру чи на фільм до кінотеатру.
Та тепер з’явилася нова можливість прогулятися, а за одно переглянути хороші старі фільми. Зараз створено багато молодіжних організацій, які прагнуть щось робити для себе та для суспільства. Ці організації створені з метою зайняти якоюсь корисню роботою непрацевлаштовну молодь, бо ж держава не взмозі забезпечити всіх роботою, от вони й намагаться себе якось розвивати та й взагалі робити щось добре для оточуючих. Організації дають можливість отримати багато досвіду у спілкуванні з людьми, цікаві подорожі пов’язані з громадськими проектами. Завдяки майстерням можна об’їздити півсвіту.
У рамках програми "Молодіжний кіноклуб" Молодіжного націоналістичного конгресу та Львівського національного університету ім. Івана Франка за підтримки ГО "Небайдужі" та Зарваницької громадської ініціативи 17 жовтня 2013 року о 19-00 в приміщенні Центру культури та дозвілля Львівського національного університету ім. Івана Франка відбулася презентація фільму «Жыве Беларусь». Де показали актуальні проблеми минулого і теперішнього життя молодих юнаків, які не хочуть іти в армію через ганебне нелюдське ставлення до них старших по званню.
«Жыве́ Белару́сь» — польський художній фільм, знятий режисером Кшиштофом Лукашевичем. Прем'єра фільму відбулася 22 травня 2012 року на 65-му Каннському кінофестивалі. Дистрибуцією фільму в Польщі займається польська компанія Kino Świat світової дистрибуцією — італійська Intramovies. У кінотеатрах Білорусі фільм не демонструвався. За словами творців, фільм присвячений реальним подіям в сучасній Білорусі, зокрема політичному режиму президента Олександра Лукашенка.
Молодіжний кіноклуб показав його з метою звернути увагу молодого покоління на колишній тоталітарний армійський режим. Немає сумнівів, що цей фільм якоюсь мірою має свій вплив на студентську аудиторію, та й не лише на студентську, а ще й на тих, хто приєднався до спільного перегляду. Коли армійські «діди» мордують «зеленого духа» до втрати свідомості, коли ти не в силі відстоювати власні права, і такого поняття як людська солідарність у солдатському середовищі, здається просто не існує, то на людину зі слабкими нервами це діятиме вкрай не сприятливо.
Деякі фільми вчать жити, а деякі призначені для розрядки тобто служать лише для простого споглядання без ніяких переживань та думок за головного героя. Ще є фільми психологічного спрямування, де глядач разом з персонажем співпереживає. Після перегляду таких фільмів світогляд людини змінюється, хочеться і собі зробити щось геніальне, скажемо так, «врятувати світ». Фільм «Жыве Беларусь» є трошки пережитком минулого в Україні, але не треба заперечувати того факту, що події відтворені у ньому мали місце і на теренах нашої держави. Події у фільмі відбуваються з 2009 по 2010 рік у Білорусі. Головний герой фільму — 23-річний білоруський рокер Мирон Захарко. Він не цікавиться політичною ситуацією в країні. Через серцеву недостатність та інші захворювання, отримані ймовірно в результаті впливу наслідків чорнобильської катастрофи, військова комісія дає йому відстрочку від армії. Дівчина Мирона Віра, на відміну від нього, є прихильницею білоруської опозиції.
Потай Захарко спілкується з Вірою, розповідаючи їй про своє життя в армії, а вона, користуючись отриманою від Мирона інформацією, веде блог від імені анонімного солдата у вигляді щоденника. Він набуває великої популярності. Напередодні приїзду тележурналістів командування частини вимагає, щоб Мирон дав їм інтерв'ю, сказавши, що вів блог з почуття помсти за те, що його забрали в армію, але тепер кається в цьому. Мирона знову відвозять на гаупвахту, де «діди» його жорстоко б'ють і знущаються над ним
Після тривалої втечі хлопець втрачає свідомість. Він переживає інсульт, його комісують з армії. Фільм закінчується тим, що Мирон опиняється серед затриманих міліцією учасників акції протесту проти новообраного президента.
Фільм надихає боротися до останнього подиху, за свої права та ідею, якщо вона не суперечить законодавству. До останнього моменту свято вірити, що все неможливе стає можливим, якщо сильно прагнути і впевненими, розважливими і обдумати кроками цілеспрямовано іти до омріяної мети.
Та тепер з’явилася нова можливість прогулятися, а за одно переглянути хороші старі фільми. Зараз створено багато молодіжних організацій, які прагнуть щось робити для себе та для суспільства. Ці організації створені з метою зайняти якоюсь корисню роботою непрацевлаштовну молодь, бо ж держава не взмозі забезпечити всіх роботою, от вони й намагаться себе якось розвивати та й взагалі робити щось добре для оточуючих. Організації дають можливість отримати багато досвіду у спілкуванні з людьми, цікаві подорожі пов’язані з громадськими проектами. Завдяки майстерням можна об’їздити півсвіту.
У рамках програми "Молодіжний кіноклуб" Молодіжного націоналістичного конгресу та Львівського національного університету ім. Івана Франка за підтримки ГО "Небайдужі" та Зарваницької громадської ініціативи 17 жовтня 2013 року о 19-00 в приміщенні Центру культури та дозвілля Львівського національного університету ім. Івана Франка відбулася презентація фільму «Жыве Беларусь». Де показали актуальні проблеми минулого і теперішнього життя молодих юнаків, які не хочуть іти в армію через ганебне нелюдське ставлення до них старших по званню.
«Жыве́ Белару́сь» — польський художній фільм, знятий режисером Кшиштофом Лукашевичем. Прем'єра фільму відбулася 22 травня 2012 року на 65-му Каннському кінофестивалі. Дистрибуцією фільму в Польщі займається польська компанія Kino Świat світової дистрибуцією — італійська Intramovies. У кінотеатрах Білорусі фільм не демонструвався. За словами творців, фільм присвячений реальним подіям в сучасній Білорусі, зокрема політичному режиму президента Олександра Лукашенка.
Молодіжний кіноклуб показав його з метою звернути увагу молодого покоління на колишній тоталітарний армійський режим. Немає сумнівів, що цей фільм якоюсь мірою має свій вплив на студентську аудиторію, та й не лише на студентську, а ще й на тих, хто приєднався до спільного перегляду. Коли армійські «діди» мордують «зеленого духа» до втрати свідомості, коли ти не в силі відстоювати власні права, і такого поняття як людська солідарність у солдатському середовищі, здається просто не існує, то на людину зі слабкими нервами це діятиме вкрай не сприятливо.
Деякі фільми вчать жити, а деякі призначені для розрядки тобто служать лише для простого споглядання без ніяких переживань та думок за головного героя. Ще є фільми психологічного спрямування, де глядач разом з персонажем співпереживає. Після перегляду таких фільмів світогляд людини змінюється, хочеться і собі зробити щось геніальне, скажемо так, «врятувати світ». Фільм «Жыве Беларусь» є трошки пережитком минулого в Україні, але не треба заперечувати того факту, що події відтворені у ньому мали місце і на теренах нашої держави. Події у фільмі відбуваються з 2009 по 2010 рік у Білорусі. Головний герой фільму — 23-річний білоруський рокер Мирон Захарко. Він не цікавиться політичною ситуацією в країні. Через серцеву недостатність та інші захворювання, отримані ймовірно в результаті впливу наслідків чорнобильської катастрофи, військова комісія дає йому відстрочку від армії. Дівчина Мирона Віра, на відміну від нього, є прихильницею білоруської опозиції.
Потай Захарко спілкується з Вірою, розповідаючи їй про своє життя в армії, а вона, користуючись отриманою від Мирона інформацією, веде блог від імені анонімного солдата у вигляді щоденника. Він набуває великої популярності. Напередодні приїзду тележурналістів командування частини вимагає, щоб Мирон дав їм інтерв'ю, сказавши, що вів блог з почуття помсти за те, що його забрали в армію, але тепер кається в цьому. Мирона знову відвозять на гаупвахту, де «діди» його жорстоко б'ють і знущаються над ним
Після тривалої втечі хлопець втрачає свідомість. Він переживає інсульт, його комісують з армії. Фільм закінчується тим, що Мирон опиняється серед затриманих міліцією учасників акції протесту проти новообраного президента.
Фільм надихає боротися до останнього подиху, за свої права та ідею, якщо вона не суперечить законодавству. До останнього моменту свято вірити, що все неможливе стає можливим, якщо сильно прагнути і впевненими, розважливими і обдумати кроками цілеспрямовано іти до омріяної мети.
Немає коментарів:
Дописати коментар