Твої таланти бойківщино
Бойківський край – передгір’я і гори,
Бойківський край – полонини Карпат,
Ліс предковічний і плаї, і звори.
Слався людьми із смерекових хат!
Сл. Василя Федька, Муз. Віктора Камінського
Нещодавно у Львові в Будинку вчених, що знаходиться на вулиці Університетській 6, відбулась презентація Гімну бойків на слова Василя Федька, члена Української Асоціації письменників, дипломата першого і другого ступенів літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утруска, вихідця з с. Гусне та музику Віктора Камінського відомого композитора з Тернопільщини, а також пан Василь представив публіці свою добірку книг віршів та прози.
У великій залі на другому поверсі помаленьку збираються поважні особи: директор Будинку вчених Роман Ілліч, директор будинку культури м. Турка, голова спілки письменників Марія Якубовська, голова Всеукраїнського громадського об’єднання товариства «Бойківщина ХХІ століття» Косачевич Петро та гості, яким цікава бойківська земля та її творчість. А тим часом позаду, ті хто вже прийшов уважно розглядають книги розставлені на круглому столі. Серед них не лише творчі доробки Василя Івановича, а й ще однієї талановитої людини Ільницькго Миколи Миколайовича вихідця з с. Ільник - доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. На презентації було близько сотні людей.
Коли всі посходились почалась урочиста частина, сівши за акуратний маленький столик, автор разом з композитором розповідають про свою творчість та співпрацю. Далі відбулось саме представлення гімну у виконанні бойківського соловейка, студента музичної академії імені М. Лисенка, Назара Тацишина. Всі присутні у залі з зачаруванням слухали , і вслухалися в кожну перлину виронену з уст співця, бо за словами автора, він намагався відтворити у ньому географію рідної землі, передати всю красу і велич карпатських вершин та віддати славу людям бойківського краю.
Друга не меш важлива частина урочистого дійства – презентація книг. Їх була немаленька кількість: поетичні збірки «На зламі віку» «Заграва», « З голосу предків», «Крок за кроком», гумористична – «Сопілка і барабан» та невеличка збірка оповідань – «Життя за сонцем». Письменник уже показував свої творіння в себе у рідному селі, але це, можна сказати, була своєрідна репетиція перед грандіозним святом у Львові.
На сцені перед друзями, колегами, починає згадувати про свою молодість, жартує, ділиться подробицями свого юнацького життя, відповідає на питання, відтворює у пам’яті важкі часи, і з сумом в очах, жалкує, що вже давно забув про свій талант, бо треба було працювати, а в передпенсійний період в Будинку вчених розсекретив себе перед колегами, вони натомість сказали, щоб продовжував свою творчість, вони коли що, допоможуть. Ось так у свої шістдесят видав першу поетичну збірку «На зламі віку». Продовженням чудесного дня стає читання віршів самим автором.
Вже раніше згадувана нами голова спілки письменників Марія Якубовська виловилась так: «Наш дорогий поет пройшов перев’язану вишитим рушничком тернисту дорогу, ще не зовсім з сивиною на скронях, своєю хліборобською впертістю досягнув бажаного результату. У бойків є свій дух народності, є люди від честі, від сумління, люди від землі - ось таким є і Василь Федько». Після неї ще кілька людей виступило з привітаннями і побажаннями продовжувати свою працю на ниві літературної творчості.
Онучка поета була вражена виступом, бо отримала масу задоволень від слухання декламованих віршів, говорила, що незвично бачити дідуся з боку поета та ще наголосила на тому, талант передався і їм у спадок.
В кінці дійства голова Всеукраїнського громадського об’єднання товариства «Бойківщина ХХІ століття» Косачевич Петро Іванович нагородив пана Василя грамотою за активну поетичну творчість.
