Оповите довкола прекрасними мальовничими горами місто Турка, його територія складає 1193кв. км.
Турківський район є одним з двадцяти районів Львівської області. Крайніми точками звичайно є гори. Межує Турківщина зі Старосамбірським, Дрогобицьким і Сколівським районами. На заході - з Державним кордоном України - Польщею.
У цьому дивовижно красивому краю є такі джерела інформації як: радіо «Карпатський гомін» та газета «Бойківщина».
Газета «Бойківщина» - це видання Турківської районної ради. Вона є народним часописописом і виходить з 25 серпня 1990 року раз на тиждень тиражем 2682 примірники у форматі А-4. Газета видається також в електронному варіанті та має свою поштову скриньку. Видання призначене для обмеженого кола осіб, які проживають у цій місцевості. Раніше вона називалась «Ленінський шлях».
Головний редактор добра і чуйна людина завжди ладен допомогти в будь-якій справі і починаннях Василь Васильків. Відповідає за випуск Володимир Бабич, за комп’ютерну верстку – Костянтин Малетич. Часопис набирають, зверстують та віддруковують у видавничому відділі редакції «Бойківщина» Саме ця газета стала об’єктом нашого довготривалого дослідження від 15 грудня до 27 квітня.
Видання досить колоритне та не скупе на різноманітні слова, трапляються вони досить часто, щодо іншомовних слів, то вони теж не є винятком, хоча газета пишеться для простого народу журналісти, які працюють в редакції не вважають своїх читачів, так би мовити, не здатними розібратися у доцільності вживаних слів.
За час нашого дослідження траплялися такі слова
Архаїзми : парчі, горно, улоговина, наперсток, яфини, латканки, бургомістр, нагай. Іншомовні слова: відеоекологія, інклюзивна форма освіти, тифлотехнічне обладнання (принтери зі шрифтом Брайля), топографічний, остарбайтера, патологія, корупція, протекціонізм,
Бойківщина багата на різні досить влучні афоризми, вислови та фразеологізми , попри те, що це районне видання.
Дуже часто трапляються такі милозвучні заголовки:
Хоч не в призерах, але задніх не пасли,
Не цураймося роду свого, його звичаїв та мови,
Школа на семи вітрах,
Сто журавлиних весен
Він мої очі серце і голова.
Послизнувся, впав, отямився – гіпс,
Вона мені за пісню і сльозу.
Вернись зі спогадів,
В статтях траплялися такі влучні вислови
«Кожне ремесло має свою тайну і живе вона в серці майстра. А найбільша тайна в тому, що коли майстер творить, його оберігає Творець.», живий факел, Операція «пішохід», Всюди – добре, а вдома – найкраще, Яка людина, такий світ і навколо неї, Світ це дзеркало, і в цьому дзеркалі відображається твоя душа.
Фраза яка нас надзвичайно вразила своєю правдивістю,
Селяни є такі інтелігентні!
І темні є такі професори.
Ось так вдвох стрічках можна побачити глибокий зміст
Помилки допускаються, бо в газету подають свої матеріали люди з різних управлінських органів міста Турка. Було таке словосполучення краще відноситись замість краще ставитись. І ще одне, що надзвичайно часто трапляється, це не зовсім правильні переноси складів, це пов’язано з розміром колонок.
Висновок
Видання гідне своєї назви, та має право на своє існування. Хоча воно невеличке, зате дуже зручне і компактне. Незважаючи на виявлені помилки, можна сказати, що люди які відповідають за газету вправні майстри, бо вміють донести інформацію до простого читача легко і доступно.
Автори користуються досить простими словами та короткими, лаконічними реченнями. Завдяки цьому газета вирізняється надзвичайною простотою і цікавістю для своїх постійних передплатників.
